Інформаційна система ЄС про хвороби тварин (ADIS)
призначена для реєстрації й документування стану здоров'я тварин відносно важливих інфекційних хвороб тварин, визначених у процесі категоризації в рамках Закону про здоров’я тварин.
Європейська комісія про Чуму коней африканську
Заходи контролю
Усі підозрілі випадки Чуми коней африканської у конячих мають бути розслідувані, а в разі підтвердження — вжиті відповідні заходи згідно з Регламентом (ЄС) 2016/429 («Закон про здоров’я тварин») і правилами профілактики й боротьби з певними хворобами, викладеними в Делегованому Регламенті Комісії (ЄС) 2020/687, включаючи, зокрема, його Додаток III.
Нотифікація й звітність
Відповідно до Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2020/2002, країни-учасниці мають повідомляти Комісію та інші країни-учасниці про підтвердження будь-якого спалаху Чуми коней африканської на їхній території. Країни-учасниці також мають надавати Комісії й іншим країнам-учасницям щорічні звіти про виявлення Чуми коней африканської.
Дані подаються в електронному вигляді через Інформаційну систему ЄС про хвороби тварин (ADIS).
Опис хвороби
Чума коней африканська (ЧКА) — це не заразна вірусна хвороба всіх видів конячих. Викликається одним чи кількома з дев'яти різних серотипів Орбівірусу родини Reoviridae.
Хвороба характеризується змінами у функціях дихання та кровообігу. Хоча хвороба зазвичай призводить до загибелі коней, інші види коней та їхні помісі можуть проявляти лише легкі клінічні ознаки. ЧКА не впливає на людей, але може вражати собак.
Передача — оскільки ЧКА передається щонайменше двома видами мошок Culicoides, на її виникнення також впливають сезонні зміни кліматичних та екологічних умов середовища проживання переносника.
Поширеність — всі серотипи вірусу ЧКА зустрічаються в східній і південній Африці; цей розподіл відображає поширення зебр та африканських віслюків, у яких вірус циркулює безсимптомно. У Західній Африці зустрічаються серотипи ЧКА 9, 7 і 2.
Прикладами епізодичних спалахів, що відбувалися за межами Африки на південь від Сахари, є панзоотія в деяких країнах Близького Сходу аж до Індії й Туреччини (1959-1961), спалахи в Іспанії (серотип 9, 1966) та епізоотія, спричинена серотипом 4 в Іспанії (1987-1990), Португалії (1989) та Марокко (1989).
У 2019 році спалахи ЧКА сталися в Таїланді, а згодом у Малайзії. З цієї нагоди Регіональне представництво СОЗТ підготувало низку інформаційних документів й зафіксувало низку заходів, що здатні допомогти у підготовці необхідних планів заходів за надзвичайного стану здоров'я тварин.
Лабораторна діагностика ЧКА, заснована на ідентифікації заразного вірусу, вірусної нуклеїнової кислоти, вірусних антигенів чи специфічних антитіл, має велике значення, оскільки характерні клінічні ознаки й ураження можуть бути сплутані з такими при інших хворобах.
Світова організація здоров’я тварин (СОЗТ) внесла цю хворобу до списку хвороб СОЗТ. Це означає, що це трансмісивна хвороба, що має потенціал масштабного й швидкого поширення, незалежно від національних кордонів, що має серйозні соціально-економічні наслідки й велике значення в міжнародній торгівлі тваринами та зародковими продуктами.
Під час своєї 80-ї Генеральної сесії Світова асамблея делегатів СОЗТ прийняла Резолюцію № 19, якою додала Чуму коней африканську (ЧКА) до списку хвороб СОЗТ, стан здоров'я тварин відносно яких офіційно визнаний СОЗТ згідно з відповідними положеннями Кодексу здоров'я наземних тварин.
Відповідно до Резолюції № 19, прийнятої під час 82-ї Генеральної сесії в травні 2014 року, всі нинішні країни-учасниці ЄС включені до списку країн-учасниць СОЗТ, безпечних відносно Чуми коней африканської.
Діагностика ЧКА
Відповідну інформацію можна знайти на вебсайтах референтних лабораторій ЄС з ЧКА та в Посібнику СОЗТ.